Кримінальна відповідальність за корупційні правопорушення

14 жовтня 2014 року Верховна Рада України прийняла новий і по своїй суті дійсно реформаційний Закон України "Про Національне антикорупційне бюро України" No 1698 VII, відповідно до якого законодавець істотно посилив кримінальну відповідальність осіб за вчинення ними корупційних злочинів.

Вказані зміни зазначені в п. 2 розділу ІІ "Прикінцевих положень" вказаного Закону і почали діяти з 26 січня 2015 року, тобто з дня набрання останнім чинності.

Завдяки внесеним змінам, тепер в нашому законодавстві вперше і чітко закріплено поняття "корупційних правопорушень". Так, відповідно до примітки до ст. 45 КК України, корупційними вважаються злочини, передбачені ч. 2 ст. 191, ч. 2 ст. 262, ч. 2 ст. 308, ч. 2 ст. 312, ч. 2 ст. 313, ч. 2 ст. 320, ч. 1 ст. 357, ч. 2 ст. 410, у випадку їх вчинення шляхом зловживання службовим становищем (тобто, у випаду їх вчинення спеціальними суб'єктами злочину - службовими особами шляхом зловживання останніми своїм службовим становищем), а також злочини, передбачені ст. ст. 354, 364, 364-1, 365-2, 368-370 КК ("чисто" корупційні злочини, що визнаватимуться такими незалежно від суб'єктів їх вчинення).

Після 26 січня 2015 року до корупціонерів не можна застосувати положення ст. 69 КК України, що передбачає призначення винній особі більш м'якого покарання, ніж це передбачено законом за вчинення кримінального правопорушення.

До таких осіб не можна застосувати і положення ст. ст. 45, 46, 47, 48 КК України, що передбачають підстави і умови звільнення від кримінальної відповідальності (зокрема, у зв'язку з: дійовим каяттям, примиренням винного з потерпілим, передачею особи на поруки, зміною обстановки).

Незалежно від тяжкості злочину, особу, що вчинила корупційний злочин, на сьогоднішній день не можна звільнити від покарання в порядку, визначеному ст. 74 КК України, тобто за "бездоганну поведінку і сумлінне ставлення до праці".

Особа, винна у вчиненні корупційного правопорушення, позбавляється можливості бути звільненою від відбування покарання з випробуванням (у порядку ст. 75 КК України), навіть якщо злочин вчинила вагітна жінка або жінка, що має дітей віком до 7 років (у поряду ст. 79 КК України).

Відповідно до нової редакції п. 2 ч. 3 ст. 81 КК України, умовно-дострокове звільнення особи, що вчинила корупційне правопорушення, від відбування покарання, буде застосовуватись лише після фактичного відбуття останньою не менше 2/3 строку покарання, призначеного судом за корупційний злочин середньої тяжкості, умисний тяжкий чи необережний особливо тяжкий злочин.

Заміна невідбутої частини покарання більш м'яким для засуджених корупціонерів буде можлива лише після фактичного відбуття ними не менше 1/2 покарання, призначеного судом за корупційний злочин середньої тяжкості, умисний тяжкий злочин чи необережний особливо тяжкий злочин (відповідно до змін, внесених до п. 2 ч. 4 ст. 82 КК України).

Майже неможливо буде застосувати до осіб, винних у корупційних діяннях, амністії та актів помилування.

Так, згідно нової редакції ч. 4 ст. 86 КК України особи, визнані винними у вчиненні корупційних злочинів, вироки стосовно яких не набрали законної сили, не можуть бути звільнені від відбування покарання, а особи, вироки стосовно яких набрали законної сили, - не можуть бути повністю звільнені законом про амністію від відбування покарання. Зазначені особи можуть бути звільнені від відбування покарання після фактичного відбуття ними строків, встановлених ч. 3 ст. 81 КК (тобто, не менше 2/3 строку призначеного покарання).

Помилування особи, засудженої за вчинення корупційного злочину, у поряду ст. 87 КК України можливе лише після фактичного відбуття ними строків, встановлених ч. 3 ст. 81 КК (тобто, знову ж таки, не менше 2/3 строку призначеного покарання).

Значні зміни Закон передбачив і в аспекті питань, що стосуються і строків погашення та зняття судимості. Щоправда, у випадку з корупційними злочинами - у частині застосування додаткової санкції у вигляді позбавлення права обіймати певні посади.

Так, вже чинна на сьогоднішній день редакція ст. 89 КК України передбачає, що для осіб, яких позбавлено права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю, як покарання за вчинення корупційного правопорушення, судимість буде вважатися погашеною, тільки якщо вони протягом року з дня відбуття покарання (основного і додаткового) не вчинять нового злочину (п. 5 ст. 89 КК України). У той час, як за старою редакцією вказаної статті особи, які були засуджені до вказаного виду покарання, визнавались такими, що не мають судимості, одразу після виконання покарання.

Крім того, зняття судимості до закінчення строків, зазначених в ст. 89 КК, за вчинення корупційних кримінальних правопорушень, незалежно від їх ступеню тяжкості, застосовуватись не буде (ч. 2 ст. 91 КК України).