ТПВ продукує людина, а не львівський метр квадратний житла

Сума зловживань 389 088 ₴

КП м. Львова укладають договори з перевізниками ТПВ , які фальшують показники обсягів вивезення та виставляють рахунки, що іноді завищені у 2-3 рази. Внаслідок чого, городяни переплачують тільки ЛКП приблизну суму в 389,088 гривень в рік.

uploads/content/317/source/-303.png

КП міста Львова укладають договори з перевізниками ТПВ (твердих побутових відходів), які надають територіальній громаді міста послугу з вивезення і захоронення побутового сміття. За надану послугу перевізники, а це п'ять фірм, виставляють рахунки ЛКП, які й розподіляють оплату за надану послугу серед мешканців територіальної громади. Фальшуючи показники обсягів вивезення ТПВ, перевізники виставляють рахунки, що іноді завищені у 2-3 рази, а представники районної й міської адміністрацій відмовляються контролювати надані послуги за фактом. Унаслідок службової халатності або ймовірної корисливої змови, городяни щорічно ймовірно переплачують тільки в одному Львівському комунальному підприємстві приблизну суму в 389,088 гривень. А всього у Львові, станом на грудень 2016 року, – 45 таких ЛКП.

 

Начальника управління житлового господарства Львівської міськради Юрія Гольця затримали 17 листопада 2016 року під час отримання неправомірної фінансової винагороди за те, що посадовець не перешкоджав підприємцям виконувати у місті підряди у житлово-комунальному секторі. Подія, штатна для корупційного Львова, привернула увагу генерального прокурора України  Юрія Луценка, який у соціальній мережі Facebook написав

«До чого все таки прогресивне місто Львів! Начальник управління житлового господарства міськради люб'язно пояснив, що раніше за підряди йому треба було платити долю (хабар – ред.), яка становила 10% від вартості робіт. У теперішні кризові часи – 7%. А за вивіз сміття – взагалі лише  5%! Військова прокуратура разом із СБУ взяли «на гарячому» цю піранью». 

 

Запам'ятаймо фразу прокурора України: «За можливість надавати послуги територіальній громаді міста фірми-перевізники ТПВ повинні були платити підлеглому міського голови 5% від вартості виставлених рахунків».

 

В останню суботу травня 2016 року на Грибовицькому сміттєзвалищі сталась чергова пожежа, яка у подальшому переросла в екологічну катастрофу зі смертельними наслідками.

За чотири роки до трагедії, 15 травня 2012 року, тогочасний заступник міського голови Олег Синютка повідомив, що питання закриття Грибовицького полігону та будівництва заводу з утилізації ТПВ вирішені, проте далі слів справа не зрушилась. Ще через рік, 11 лютого 2013 року, міський голова Андрій Садовий прийняв політичне рішення про закриття сміттєзвалища. Однак, щоби це політичне рішення врешті було практично реалізоване, чотирьом особам довелось накласти життям: Грибовицький полігон ТПВ закрили лише після загибелі рятувальників та рішення Львівського окружного адміністративного суду, яким Львівську мерію зобов'язали закрити сміттєзвалище.

Тоді ж, після трагедії, міські голови Львова і Києва вирішили, що львівське сміття буде приймати для утилізації київський сміттєспалювальний завод «Енергія», а прес-служба Львівської міської ради повідомила, що перед транспортуванням ТПВ за 500 кілометрів його будуть перевантажувати на тимчасово облаштованому майданчику, за адресою Городоцька, 280, на потужні 22-тонні вантажівки.

У липні ЛКП «Айсберг», яке на той час мало угоду із ТОВ «АВЕ-Львів», одним із перевізників ТПВ, надіслало мешканцям квитанції за комунальні послуги, в яких кошти за вивезення сміття у червні зросли через різке збільшення ТПВ із 118 до 136 кубів (див. нижче відповідь начальника ЛКП «Айсберг»). При цьому смітники на території ЛКП (контейнерні площадки вул. Городоцька, 42 і пл. Князя Святослава) у літній період візуально були заповнені менше, ніж у травні, ще до трагедії (див. нижче фото).

Розслідування причин раптового збільшення ТПВ

Галина Кушка, начальниця відділу житлового господарства Галицької районної адміністрації міста Львова, коментуючи у телефонній розмові незрозумілий феномен різкого збільшення побутових відходів переконувала, що позначився сезонний фактор – господині роблять закрутки на зиму, а городяни споживають більше фруктів, гарбузів, динь тощо. При цьому чиновниця не взяла до уваги іншого фактору, що у червні баштанні культури дозрівають іще на полях, а львівські ґаздині закруток не роблять. І взагалі, з огляду на подорожчання газу, зменшення доходів у населення більшість господинь тепер від закруток відмовились. Фінансово стало невигідно.

Андрія Зозулю, заступника голови Галицької райадміністрації, коментар Галини Кушки не здивував. Під час коментаря у телефонному режимі він запевнив: якщо його підлегла й помилилась стосовно баштанних культур, проблема не фатальна – у контейнерах знайдеться інший різновид побутових відходів, який цілком відповідає обсягу рахунків, які перевізник ТОВ «АВЕ-Львів» виставляє для оплати ЛКП «Айсберг».

Що про баштанно-сміттєву колізію думає Ірина Іванчина, очільниця Галицької райадміністрації, дізнатись не вдалось, оскільки телефонічно для преси вона недоступна. Так сказала її помічниця Ганна Школа.

Загалом склалось враження, що працівникам Галицької адміністрації міста Львова не городяни платять заробітну платню через податки, а ТОВ «АВЕ Львів» – настільки в адміністрації активно, а Галина Кушка навіть і агресивно, відстоювали інтереси підприємства-перевізника ТПВ. І при цьому категорично не зважали на жодну аргументацію, що реалії не співпадають з виставленими рахунками. Навіть урядову постанову щодо коефіцієнту сезонного утворення ТПВ, де зазначено й перевірено роками, що в літній період громадяни продукують менше відходів, у Галицькій адміністрації під час телефонних коментарів знехтували, сказали, що урядова постанова є теоретична, на місцях вона здебільшого неактуальна.

Проте, окрім зазначеної урядової постанови, державні службовці Галицької адміністрації повинні були взяти до уваги інші очевидні обставини, які реально позначились на вартості надання послуг з утилізації ТПВ.

 

Фактор перший. У червні городян у місті стає менше – діти йдуть на канікули і виїжджають із міста, дорослі теж йдуть у відпустки. Туристів у місті не настільки багато, вони не заміщують число відсутніх львів'ян.

 

Фактор другий. Після загибелі рятувальників Грибовицький полігон закрили. До місця тимчасового перевантаження сміття на вулиці Городоцькій, 280, яке знаходиться у місті, відстань менша, аніж закладена у тарифі відстань до Грибовицького полігону, який знаходиться поза містом. Отже, і витрати на експлуатацію автотранспорту перевізників були відповідними. Менше стало й іншого економічного показника – так званих витрат людино-години. Тобто, працівники ТОВ «АВЕ Львів» витрачали менше робочого часу для переміщення зібраних ТПВ до місця його перевантаження.

 

Фактор третій. На тимчасово облаштованій площадці відходи перевантажували на великі траки без його зважування (відсутність спеціальної ваги, яка була тільки на закритому полігоні), а тому обсяги відходів у наданих актах вивезення ТПВ писали «на око». Відповідно і рахунки, які виставляли львів'янам, були недостовірними.

 

Фактор четвертий. Рішення №455 Львівської міськради: «Пункт 2.2. Відшкодування додаткових витрат на вивезення побутових відходів для населення та бюджетних установ тимчасово протягом червня-серпня 2016 року здійснюється за рахунок міського бюджету м. Львова; пункт 2.3. Тимчасово, на період червня-серпня 2016 року, призупиняється дія угод всіх категорій споживачів із Львівським комунальним підприємством «Збиранка» на захоронення побутових відходів».

 

 

Отже, у затвердженому тарифі необхідно було скоригувати, застосувавши коефіцієнт зменшення, дві складові:

  • тариф так званого «захоронення» ТВП;
  • тариф довозу ТПВ до полігону в Грибовичах.

Ні Галицька районна адміністрація, ні міськрада цього не зробили. Ба, більше, львівські чиновники системно «закривали очі» на фальшування у тарифах. На львівському полігоні ТПВ в останні роки вже не було послуги «захоронення», там надавали послугу «складування»», яка є у кілька разів дешевшою. Саме ця неправомірна послуга «складування» ТПВ і стала першочерговою причиною загибелі чотирьох осіб внаслідок обвалу наскладованого.

Ще у 2011 році львівська журналістка Мар’яна П’єцух фотодокументувала відсутність захоронення ТПВ у Грибовичах. Навмисно не утилізовані (не захоронені) відходи нелегально присутні на полігоні особи – безпритульні й мешканці прилеглих сіл – сортували у мішки, а інші невідомі особи вивозили з полігону посортоване ТПВ.

Борис Плашенко, заступник директора ЛКП «Збиранка», в комунальній власності якого знаходиться полігон побутових відходів, не міг пояснити пресі, чому на території комунального підприємства перебувають невідомі особи і що вони роблять із незахороненими відходами, утилізацію яких львів'яни оплачують через тариф на вивіз ТПВ.

Отже, після тривалої переписки з різними щаблями структури львівського міськвиконкому прояснилась ситуація, що система обрахування львів'ян має сформовану піраміду, основа якої – ЛКП.

З'ясування тарифоутворення утилізації ТПВ

- Вартість вивезення побутових відходів розраховується за тарифами, затвердженими у вересні 2014 року. Додаткові витрати підприємствам-перевізникам ТПВ, у зв'язку із призупиненням функціонування Львівського полігону ТПВ, відшкодовують із міського бюджету, - повідомила Ірина Кулинич, очільниця департаменту економічної політики Львівського міськвиконкому.

Від 30 травня 2016 року ТПВ Львова вивозять на полігони інших населених пунктів, де тарифи встановлюють органи місцевого самоврядування, а тому вони, тарифи, різні. Окрім вартості вивезення ТПВ, споживачі даної послуги оплачують вартість захоронення ТПВ, а кількість ТПВ на контейнерних майданчиках залежить від часу, що минув після вивантаження ТПВ із контейнеру та виконання графіків вивезення ТПВ.

З цієї відповіді незрозуміло, чому городяни оплачують і вартість захоронення ТПВ, якої де-факто нема на навколишніх полігонах. Не вказано, скільки коштує інша негласна «послуга» – розкидання львівського сміття про всій Україні, а також не роз'яснено, відколи закони фізики зазнали змін і кількість ТПВ у контейнерах залежить «від часу, що минув після вивантаження ТПВ із контейнеру та виконання графіків вивезення ТПВ», а не його, сміття, фактичної ваги у контейнері.

Юрій Голець, колишній начальник управління житлового господарства, якого затримали за системне вимагання хабарів, повідомив, що спеціальна робоча група (прізвищ не вказано) ще у далекому 2008 році розробила тарифи послуг з утримання будинків та прибудинкових територій індивідуально для кожного будинку. ЛКП мають укладені договори з перевізниками ТПВ, а мешканці оплачують вивіз сміття згідно актів фактично виконаних робіт та виставлених рахунків підприємств-перевізників ТПВ. Контроль за наповненням контейнерів здійснюють балансоутримувачі будинків, тобто працівники ЛКП. У нашому випадку – це ЛКП «Айсберг».

Ухвалою сесії Львівської міської ради від 18.12.2014 року №4132 затверджено «Програму поводження з твердими побутовими відходами у Львові на 2014-2018 роки», в якій передбачено фіксацію обсягів ТПВ за допомогою автомобільних ваг на Грибовицькому полігоні. Але після закриття полігону розрахунок за вивіз ТПВ здійснюється за фактом на підставі рішення виконавчого комітету Львівської міської ради від 21.06.2016 року №455 «Про відшкодування додаткових витрат на вивезення та захоронення відходів».

Іншими словами, побутові відходи не зважують, факт обсягів утворення ТПВ  встановлюють довільно. Скільки побутових відходів припадає на кожний індивідуальний будинок згідно обрахунків 2008 року – невідомо. Рахунки мешканцям виставляють «по факту написаного в акті виконаних робіт». Дуже «зручний» спосіб порахунків Юрія Гольця із перевізниками, як для фігуранта антикорупційної операції «Піранья».

Під час розслідування було вирішено звернутись за допомогою до депутатів міськради Львова, щоби створити спеціальну комісію і переважити ТПВ на контрольній контейнерній площадці перед його завантаженням у сміттєвоз. Мета – з'ясувати реальну кількість побутових відходів із «актами фактично виконаних робіт».

Але попередньо, ще до утворення комісії, ми зустрілись із депутатом міської ради Олегом Сорочкіним о 20:00 біля контейнерної площадки на вул. Городоцькій, 42. Із п'яти контейнерів заповнених було тільки два, що, власне, й підтвердило урядову постанову стосовно коефіцієнту сезонного утворення ТПВ. Помічник депутата документував, фото-фіксував контейнерну площадку, трішки невдало, не видно п'ятого контейнера, трішки низький ракурс зйомки, але висновок про наповнюваність контейнерів зробити можна.

У відповідь на депутатський запит, чому сміття мало, а оплати за нього багато, Андрій Зозуля, на той час виконуючий обов'язки голови Галицької районної адміністрації міста Львова, повідомив:

  • вартість послуги ТзОВ «ABE-Львів» становить 394,59 грн за тонну вивезених ТПВ;
  • вивезення вартості ТПВ нараховується «згідно з актами фактично виконаних робіт»;
  • ЛМКП «Айсберг» і ТзОВ «ABE-Львів» уклали угоду з питань надання послуг;
  • ТзОВ «ABE-Львів» виставляє рахунки за вивіз ТПВ;
  • ЛМКП «Айсберг» розподіляє рахунки поміж мешканцями будинків, які має на балансі свого утримання;
  • працівники ЛМКП «Айсберг» здійснюють щоденний контроль за щільністю заповнення контейнерів ТПВ;
  • районна адміністрація щомісяця аналізує накопичення ТПВ;
  • районна адміністрація щомісяця контролює якість вивезення ТПВ.

А результати сумлінного проведених аналізів накопичення ТПВ на території ЛКП «Айсберг» подано у порівняльній таблиці у тоннах.

Далі Андрій Зозуля зробив такий висновок:

  • у порівняльній таблиці спостерігається зменшення накопичення ТПВ на території ЛКП «Айсберг» у першому півріччі 2016 року, в порівнянні з першим півріччям 2015 року, на 87,29 тонни;
  • однак у наведених даних спостерігається зростання накопичення ТПВ у літні місяці 2016 року відповідно до показників 2015 року;
  • підстави для створення спеціальної комісії з метою контрольного сезонного заміру щільності ТПВ у контейнерах ЛКП «Айсберг» – відсутні.

Відповідь Галицької райадміністрації чи то задовольнила депутата Олега Сорочкіна, чи знеохотила, але інтерес до подальшого вивчення правильності виставлених рахунків ТзОВ «ABE-Львів» він втратив, на телефонні дзвінки преси відповідати перестав, на депутатському контролі перевірки обсягів ТПВ не наполіг.

Далі настав вересень, інший сезон із іншим коефіцієнтом утворення ТПВ, отож намагання офіційно перевірити достеменність ТПВ із «актами фактично виконаних робіт» втратила актуальність. Вірніше, здійснити контрольні заміри утворенні ТПВ під час літнього сезону стало неможливо.

Факти некомпетентності або маніпуляції

Під час розслідування вдалось задокументувати або некомпетентність державного службовця Андрія Зозулі, або зумисне маніпулювання фактами.

Перше. Звідкіля у наданій порівняльній таблиці взялась одиниця виміру «тонни», адже ТПВ після закриття сміттєзвалища – у червні й липні 2016 року –  не важили?

Друге. Нема аналітичного пояснення, чому в червні різко збільшився тоннаж ТПВ, а в липні, після початку журналістського розслідування, раптово так само різко зменшився?

Третє. Хто у Львові, яка організація, має технічну можливість заміряти щільність ТПВ, про яку згадав Андрій Зозуля? Принагідно з'ясувалось, що чиновник плутає поняття коефіцієнту щільності ТПВ із коефіцієнтом спресованості ТПВ.

 

Поясню. Більшість господинь мають на господарстві спеціальні мірники, пластмасові або скляні, з поділками для вимірювання об'єму різних сипких речовин – цукру, муки, манної крупи тощо. Щільність такої однорідної речовини, наприклад, муки, помножена на заповнений обсяг у мірнику, дає майже точну потрібну вагу продукту.

Отже, чи є у Львові організації, хоча б одна, яка має спеціальні ємкості за замірювання лушпиння картоплі, лушпиння цибулі, шкірок мандарин, апельсин, яєчної шкарлупи тощо?

І друге. Чи є очевидці, які можуть підтвердити, що працівники ЛКП, як стверджує Андрій Зозуля, перед завантаженням сміття з контейнерів у сміттєвоз сортують його за однорідністю, замірюють зазначеними мірниками, записують покази, а вже тоді передають ТПВ контейнерної площадки для завантаження перевізникам?

Чотирнадцять разів, за період липня-серпня, у будні дні я спостерігав за роботою бригади сміттєвозу «ABE-Львів», як двоє робітників завантажували вміст контейнерних баків, акуратно прибирали розсипане сміття, але жодного представника ЛКП, який «здійснює щоденний контроль за щільністю заповнення контейнерів ТПВ» або сміттєвознавчого аналітика від Галицької адміністрації зустріти не довелось.

Роман Горошко, директор ЛКП «Айсберг», спростував твердження і колишнього арештованого начальника управління житлового господарства, і заступника голови Галицької адміністрації. Директор Горошко повідомив, що контроль замірів накопиченого ТПВ здійснюють не ЛКП «Айсберг», як стверджують нині арештований Юрій Голець та Андрій Зозуля, а перевізник ТзОВ «ABE-Львів» та ЛКП «Збиранка» (полігон ТПВ) під його, Романа Горошка, періодичним контролем. Чи насправді ЛКП «Айсберг» проводив періодичний контроль сказати складно, бо під час двомісячного контролю за завантаженням ТПВ, за адресою Городоцька, №42, наші контрольні графіки жодного разу не співпали.

 

На відміну від Андрія Зозулі, який оперує тонами сміття, Роман Горошко вказав на правдоподібніший еталон виміру відходів – це куби. Без зважування сміттєвоза з ТПВ визначити тоннажність сміття неможливо, а приблизними контейнерними кубами – більш-менш реально. Контейнерний куб, залежно від структури ТПВ та коефіцієнту його спресованості, який Андрій Зозуля некомпетентно плутає зі щільністю, становить 160-240 кілограм у контейнері обсягом 1100 літрів, наприклад, стандартних виробів київської фірми ТОВ «БНТЕД» Комунтехніка. Якщо у контейнері нема будівельного сміття, тоді за середньо статистичний розрахунок побутових відходів можна брати 200 кг, сказали під час телефонної консультації фахівці зазначеної фірми-виробника. Але в кожному випадку ці показники будуть індивідуальними, тому без системного зважування ТПВ на тій чи іншій контейнерній площадці неможливо визначити, скільки насправді утворюється побутових відходів.

 

Отже, між даними ЛКП «Айсберг» і даними Галицької адміністрації фантастична вагова розбіжність. Андрій Зозуля повідомив депутатові Олегу Сорочкіну, що в червні 2016 року на території ЛКП «Айсберг» перевізник ТзОВ «ABE-Львів» вивіз 136,4 тонни ТПВ, а директор ЛКП подає інший показник – 136,12 метра3. За ці кубічні метри Олег Гайовишин, директор ТзОВ «ABE-Львів», і виставив рахунок на суму 63931,41 гривні.

 

Беремо калькулятор і вказану суму 63931 грн ділимо на 136 і отримуємо 470 гривень. Логічне питання – за що мешканці заплатили 470 гривень?

  • Якщо за тонну, то Андрій Зозуля повідомив, що вивіз тонни ТПВ коштує заокруглено 395 гривень. Захоронення ТПВ, як послуги, нема, є факти або розкидання львівського сміття, де тільки можливо, або його складування, яке не може коштувати так, як захоронення, вказане у тарифі.
  • Якщо за кубічний метр, то вартість його вивезення коштує приблизно у п'ятеро менше (1000 кг / 200 кг = 5; 395 грн/т / 5 = 79 грн).

Незрозуміле ціноутворення за вивіз ТПВ – це тільки одна сторона ймовірно корупційної схеми, а інша – розподіл ймовірно неправомірно нарахованих коштів поміж мешканцями територіальної громади. Читаємо уважно пояснення директора ЛКП: «Сума виставлена до оплати за вивіз ТПВ та захоронення ТПВ, відповідно до рахунків підприємств, які надають ці послуги, ділимо на загальну площу всіх квартир, які обслуговує ЛМКП «Айсберг». Отримуємо тариф за вивіз сміття на 1 м.кв загальної площі. Для розрахунку нарахувань на кожну окрему квартиру тариф за 1 м.кв множимо на загальну площу відповідної квартири та отримуємо місячну суму за вивіз ТПВ для даної квартири».

 

Отже, більшість львів'ян, окрім ОСББ, отримуючи платіжні квитанції від ЛКП, бачать графу «Вивезення побутових відходів (без рідких)» і суму, яка залежить від (sic!) квадратних метрів. Тобто, у Львові не людина утворює побутові відходи, як у більшості містах України та світі, і як рекомендує рахувати уряд, а квадратний метр. Така схема нарахувань діяла ще у часи Радянського Союзу.

 

Парадокс 1. Дві квартири по 50 метрів квадратних. В одній проживає самотня пенсіонерка, а в іншій – сім'я з чотирьох осіб. За вивіз сміття платять однаково, хоча продукують різну кількість ТПВ. Ба, навіть більше, пенсіонерка доплачує за когось із тих чотирьох осіб, які живуть у квартирі поруч.

Парадокс 2. Якщо вся сім'я поїде у відпустку, у квитанції все одно буде вказана сума до оплати за вивіз побутових відходів, яких мешканці фізично не могли утворити, адже на той час у місті не проживали.

Парадокс 3. Якщо людина на кілька місяців поїде на заробітки, її квадратні метри і далі справно будуть «утворювати» побутові відходи. Те саме відбувається, коли під час літніх канікул школярів віддають на село або у дитячий табір.

 

Такі колективно угоджені дії перевізників ТПВ, працівників ЛКП, чиновників районної адміністрації та міськвиконкому можна кваліфікувати, до рішення суду, як можливо ймовірно сплановане системне здирництво.

Кожна сім'я може порахувати обсяг своїх відходів, щоразу зважуючи їх перед винесенням на смітник. Хто не має ваги, може взяти до уваги, що у середньостатистичне смітникове відро, обсягом 15-18 літрів, входить приблизно кілограм побутово-господарського сміття. Якщо туди не класти будівельних відходів.

У рамках цього розслідування мною був проведений експеримент по оцінки утворення ТПВ та оплати їх утилізації. Згідно рахунків за літнього-осінній сезон, які виставляло ТОВ «АВЕ-Львів», я повинен платити від 10 до 13 гривень.

Реальний розрахунок за щоразу зважені побутові відходи (показники записував) становить 5-7 гривень. Якщо взяти до уваги, що у складовій тарифу на вивезення ТПВ ніколи не було фактичної послуги «захоронення» на Грибовицькому полігоні (адже «захоронення» означає, що на поверхні відходів нема), там була виключно послуга «складування», а тепер лише – «викидання ТПВ казна-де по Україні», то обґрунтований тариф, у моєму конкретному випадку, може навіть бути і меншим від індивідуально обрахованої суми.

Далі, на відміну від Андрія Зозулі, заступника голови Галицької райадміністрації, який переконує, що у літній період 2016 року обсяг ТПВ на контрольному контейнерному майданчику зріс, директор ЛКП «Айсберг», пише протилежне: «Також слід зазначити, що на даний час тоннаж вивезеного сміття у 2016 р., порівняно з тим же періодом попереднього року, зменшився».

Припустимо, що обсяг відходів у інших родинах приблизно дорівнює обсягу в моєму експерименті. Беремо калькулятор і обсяг житлової площі , яка є на балансі ЛПК «Айсберг» – 253978,19 кв. метра, ділимо на 47 кв. метрів обрахункової площі й отримаємо добуток у 5404 кв. метра. Далі, ймовірно завищену суму рахунку – 6 гривень – помножимо на отриманий добуток (5521 м.кв) й матимемо 32,424 грн, яку городяни щомісяця можливо переплачують перевізникові ТПВ на підставі  виставлених рахунків ЛКП «Айсберг». А помноживши цю суму на 12 місяців, отримаємо щорічну переплату – 389,088 гривень.

Це та сума, на яку приблизно щорічно ймовірно обраховують львів'ян на території тільки одного ЛКП, а всього в місті є 45 житлово-комунальних підприємств зі значно більшими житловими площами на балансі, аніж у ЛКП «Айсберг».

 

Пригадаймо зізнання арештованого під час спецоперації «Піранья» керівника львівського департаменту ЖКГ про «відкат» у 5% від офіційно виставлених рахунків перевізників ТПВ. Рахуємо «відкат» за червень 2016 року: 63931 ділимо на 100%, множимо на 5% і матимемо 3196,55 грн. Від переплаченої суми 33,126 віднімемо приблизну «долю Гольця» й отримаємо 30,000 грн. Як ця сума далі розподіляється по місцевій владній вертикалі можуть пояснити лише спеціальні державні органи та судова інстанція.

 

І останнє. Під час спілкування з продавцями Краківського ринку, де здебільшого купляють продукти харчування мешканці ЛКП «Айсберг», а також із продавцями кількох продуктових магазинів, які знаходяться на території ЛКП, з'ясувалось, що покупна спроможність городян зменшилась. Якщо населення зубожіє, його покупна спроможність зменшується, відповідно зменшуються й показники утворення ТПВ. А якщо ці показники у квитанціях щоразу зростають, і це при відсутності автомобільних ваг для зважування ТПВ та бажання районної адміністрації виконувати свої посадові функції з питань публічного контролю, тоді висновок лише один – у львівському самоврядуванні не все гаразд. 

 

РОЗСЛІДУВАННЯ БУЛО ПІДГОТОВЛЕНО В РАМКАХ ПРОЕКТУ «МІСЦЕВИЙ ГРОМАДСЬКИЙ КОНТРОЛЬ В БОРОТЬБІ ПРОТИ КОРУПЦІЇ», ЯКИЙ РЕАЛІЗУЄТЬСЯ ЗА ФІНАНСОВОЇ ПІДТРИМКИ ФІНСЬКОГО ФОНДУ МІСЦЕВОГО СПІВРОБІТНИЦТВА.