Захмарні тарифи: як приватний бізнес заробляє на комунальному майні

Сума зловживань 850 000 ₴

В місті Ромни не тільки одні з найвищих тарифів в Україні на воду: 18,39 грн. за м3, але й приватні компанії, що взяли в оренду комунальне майно вартістю кілька мільйонів, не платять за нього адекватну ціну.

uploads/content/299/source/zakhmarni-taryfy-yak-pryvatnyy-biznes-zaroblyae-na-komunalnomu-mayni-276.png

Фото novpoglyad.com.ua

Містечко Ромни на північному-сході України славиться не тільки тисячорічною історією, а й одними з найвищих тарифів на воду: 18,39 грн. за кубічний метр. Як стати власником автомобілю за 40 тисяч доларів працюючи в збиток, взяти в оренду майно вартістю кілька мільйонів і не платити за нього та як «розвести» ціле місто на 3 мільйони гривень за рік – секрети злочинних успіхів водного монополіста в цьому розслідуванні.

Суть справи

До 2002 року постачанням води в місті Ромни, що на Сумщині займалося комунальне підприємство «Міськводоканал». Нібито для кращого управління та усунення зауважень в обслуговувані споживачів майновий комплекс водоканалу було передано в оренду приватній компанії «Еліпс». Цікаво, що першого варіанту договору на сьогодні не має ні виконавчий комітет, ні управління житлово-комунального господарства, яке є власником водопровідної системи міста. 17 серпня 2006 року договори оренди укладаються повторно на термін 14 років. Вартість водопровідного комплексу було визначено в 7,3 мільйони гривень (за залишковою ціною, а не оціночною, що суперечить інтересам громади адже залишкова вартість завжди нижча реальної), а орендна плата для приватного новачка виявилась більш ніж лояльною 20 тисяч гривень на місяць (хоч відповідно постанови КМУ №796 від 04.10.1995р. розмір плати за оренду комунального майна встановлено на рівні 10% на рік від оціночної вартості).

 

Вартість комплексу

Вартість оренди/місяць

Термін оренди

ДП Аква-Сервіс ПП «Еліпс» (водопостачання)

5 142 699 грн

14 899 грн

14 років

ДП «Сток-Сервіс» ПП «Еліпс» (водовідведення)

2 234 319 грн

4 514 грн

14 років

Тут ми бачимо першого привида корупції: ціна комунального майна реально не визначалася, а була прийнята на рівні мінімально можливої залишкової вартості та ще й розмір орендної плати нижче встановленої законодавством в 3 рази. Замість щонайменше 720 тисяч гривень на рік міський бюджет отримував 240. Та чи дійсно отримував?

Єдиний реєстр судових рішень має кілька десятків рішень і ухвал стосовно ПП «Еліпс».

Для початку дочірні підприємства «Аква-Сервіс» і «Сток-Сервіс», яким «Еліпс» передав орендоване майно не сплачують протягом років в міський бюджет і так занижену орендну плату. Міська рада дивним чином не помічає цього і лише акт перевірки Державної фінансової інспекції змушує міськрайонного прокурора звернутись з позовом до суду про стягнення заборгованості і розірвання договору. Стається це аж у 2011 році.

Суд розглядає дві справи близнята №5021/966/2011 та №5021/967/2011, які стосуються претензій прокуратури до дочірніх підприємств «Аква-Сервіс» і «Сток-Сервіс» ПП «Еліпс. В результаті «Еліпс» примушують сплатити борг в близько 500 тисяч гривень (304716 грн. «Аква-Сервіс» та 157073 грн. «Сток-Сервіс») і зобов’язують повернути комунальне майно управлінню міського господарства.

Логічним завершенням цієї історії було б повне розірвання стосунків з горе-підприємством та не так склалося. В період з кінця 2011 року (винесення рішення Харківського апеляційного суду по обом справам) до серпня 2013 року ПП «Еліпс» продовжує використовувати комунальне майно на правах пільгової орендної ставки. Міський бюджет відповідно втрачав рік за роком кошти від передачі в оренду свого майна, а рішення суду так і не було виконано.

В серпні 2013 року Головне управління міського господарства укладає мирову угоду (тут і тут), якою продовжує термін дії скасованого судом договору оренди на 5 років, відповідно до серпня 2018-го. Мотивацією такого рішення було те, що нібито на території маленького міста не має іншого ліцензіата, який міг би надавати вказаний вид послуг. Звичайно він і не міг би з’явитись без відповідного рішення про відновлення КП «Міськводоканал», яке було давно ліквідовано.

Паралельно з цим дочірні підприємства ПП «Еліпс» кілька разів ловлять на завищенні тарифів (тут, розділ «На ринках житлово-комунальних послуг», і тут). В серпні 2011 року Антимонопольний комітет штрафує «Аква-Сервіс» на 10000 гривень за невідповідність розрахованого тарифу.

26 вересня 2014 року Державна фінансова інспекція знову звертається до суду з позовом до виконавчого комітету міської ради по ряду питань, одним з яких є нова несплата «Еліпсом» оренди, тепер в сумі 233997 гривень (справа №818/1951/14). Задовольняючи позов суд примушує виконком стягнути заборгованість з орендаря. Знову міська влада «не помічає» річного боргу приватного підприємства і чи вирішилось би це питання на користь містян без втручання фін-інспекції невідомо.

В 2012 році змінюються правила встановлення тарифів і з’являється державний регулятор - Національна комісія (НКРКП), яка забирає повноваження місцевої влади та Антимонопольного комітету встановлювати тарифи і перевіряти їх.

Здавалось би нарешті природні монополії заграють за правилами, адже на відміну від АМКУ, яке займається питання всіх монополій, НКРКП контролює тільки комунальні послуги.

27 червня 2014-го року, НКРКП встановлює нові тарифи для «Аква і Сток-Сервісу». Ціна водопостачання для населення зростає на 96%, а водовідведення аж на 134,9%! За логікою цього рішення підприємства, принаймні останній рік, мали б витрачати в 2 рази більше, ніж отримувати оплату за свої послуги. Чи повірить хтось у таке меценацтво приватної фірми і чому таке підвищення не викликало ніяких сумнівів у Нацкомісії? 

 

За даними Держреєстру МВС бідне підприємство «Сток-Сервіс», яке «ледь зводить кінці з кінцями» (офіційний розмір прибутку затверджений НКРКП в тарифі 0%) є власником новенького авто ТOYOTA VENZA 2013 року, об’ємом двигуна 2,7 літри. Коштує така автівка близько 40 тисяч доларів. Автомобіль придбано безпосередньо перед підвищенням тарифу, тобто в період своєї мега-збитковості. При чому варто зазначити, що згідно наявних даних підприємство не займається іншою діяльністю окрім водовідведення і сторонніх джерел доходів не має. З чого можна зробити висновок, що дочірня компанія «Еліпсу» є збитковою тільки на папері.

Аби дізнатись складові витрат підприємств на постачання послуг ми звертаємось до «Акви» і «Стоку» з проханням повідомити, які ж саме витрати несе приватна фірма. У відповідь отримуємо лише інформацію, яка є в додатку до постанов НКРКП. Решта, мовляв, внутрішні питання суб’єкта. 

 

 

 

 

 

 

Найбільше зацікавлення викликає заробітна плата, яка згідно цих додатків у сумі із соцвідрахуваннями становить майже 70% всього тарифу (пункти 1.2; 1.3.1; 1.4.1.; 1.4.2.; 2.1.; 2.2; 3.1; 3.2).

Звернення до Національно комісії, яка раптом перетворюється в НКРЕКП, об’єднану з двох регуляторів в комунальному та енергетичному секторах, також не дає результату. Немає доказів – немає перевірки. Так реагує комісія на прохання перевірити фактичну ситуацію з виплатою заробітної плати (див. Відповідь НКРЕКП_08.2015). Також повідомляє, що перевірки монополістів НКРЕКП проводить не частіше ніж раз на 5 років, відповідно до порядку встановленого КМУ. Залишається чекати 4 роки або діяти (див. Відповідь НКРЕКП_09.2015).

На щастя до рук випадково потрапляє відомість про видачу заробітної плати, яку «Аква-Сервіс» подало в якості доказу у судовій справі за трудовим позовом працівника. Згідно відомості зазначена загальна заробітна плата працівників за місяць на рівні 100 тисяч гривень, тобто приблизно 1,2 мільйони на рік тоді як в тарифі затверджений розмір зарплати становить понад 3 мільйони гривень (без врахування ЄСВ).

Звертаємось до прокуратури, підкріплюючи свої прохання документом про наявність фактів, що доводять кримінальне порушення.

За кілька місяців слідчих дій отримуємо результати – відомості з пенсійного фонду про всі виплати на підприємствах «акви» і «стоку» (детально див. Архів відомостей по з/п):

Місяць, рік

Сума виплат заробітної плати, тис. грн.

Місяць, рік

Сума виплат заробітної плати, тис. грн.

Місяць, рік

Сума виплат заробітної плати, тис. грн.

«Аква-Сервіс»

«Сток-Сервіс»

«Аква-Сервіс»

«Сток-Сервіс»

«Аква-Сервіс»

«Сток-Сервіс»

Січень 2013

120,4

123,2

Січень 2014

89,1

78,7

Січень 2015

172,0

123,6

Лютий 2013

114,1

90,2

Лютий 2014

105,1

89,6

Лютий 2015

166,6

186,4

Березень 2013

121,1

100,7

Березень 2014

122,6

112,7

Березень 2015

219,3

218,3

Квітень 2013

118,3

95,7

Квітень 2014

123,4

108,5

Квітень 2015

218,8

211,7

Травень 2013

127,3

102,1

Травень 2014

131,0

111,2

Травень 2015

227,6

227,6

Червень 2013

128,3

110,8

Червень 2014

132,5

118,9

Червень 2015

242,0

242,1

Липень 2013

129,1

104,8

Липень 2014

138,0

155,7

Липень 2015

236,4

233,6

Серпень 2013

130,4

112,0

Серпень 2014

174,7

120,5

Серпень 2015

248,2

251,3

Вересень 2013

129,8

99,8

Вересень 2014

136,1

118,6

Вересень 2015

236,8

236,3

Жовтень 2013

127,9

105,1

Жовтень 2014

132,2

119,1

-

 

 

Листопад 2013

125,3

107,4

Листопад 2014

158,9

164,0

-

 

 

Грудень 2013

151,3

104,4

Грудень 2014

158,1

165,4

-

 

 

За 2013 рік

1523,3

1256,2

За 2014 рік

1601,7

1462,9

За 9 м. 2015р.

1967,7

1930,9

На момент подачі заяви до Національної комісії (червень 2014 року) щодо підвищення тарифу розмір витрат на опалу праці становив близько 1,5 млн. грн. на рік для ДП «Аква-Сервіс» і 1,4 для ДП «Сток-Сервіс». Розмір соціальних відрахувань при таких трудових витратах становив 1,1 мільйони гривень (37% від розміру зарплати підприємство сплачує на соціальні заходи).

Відповідно до постанови НКРЕКП №253 від 29.11.2013р. саме цими показниками повинен керуватись ліцензіат при розрахунку тарифу на наступний (плановий) рік.

Натомість підприємство розраховує вартість послуги за зовсім іншими показниками:

Найменування показників

Аква-Сервіс (грн)

Сток-Сервіс (грн)

1.2 Прямі затрати на оплату праці

597 252

1 879 781

1.3 Інші прямі витрати

1.3.1 Відшкодування на соціальні заходи

156 822

694 015

1.4 Загальновиробничі витрати

1.4.1 Витрати на оплату праці

1 681 362

1 130 828

1.4.2 Відшкодування на соціальні заходи

636 732

373 282

2 Адміністративні витрати

2.1 Витрати на оплату праці

319 361

311 792

2.2 Відшкодування на соціальні заходи

120 942

115 114

3. Витрати на збут

3.1 Витрати на оплату праці

536 402

383 058

3.2 Відшкодування на соціальні заходи

203 135

141 425

Усього

4 252 008

5 029 295

Замість 4 мільйони фактичних витрат на оплату праці в тарифі з’являються понад 9 мільйонів, більша частина яких нічим необґрунтовані. Незважаючи на те, що в 2015 році розмір трудових витрат на підприємствах «Еліпсу» поступово зростає, все ж тільки за перших 12 місяців дії тарифу (з 1 серпня 2014р. по 1 серпня 2015р.) приватна фірма витрачає на 3,34 мільйони грн менше ніж повинні сплатити споживачі за отримані послуги.

  • Розмір виплаченої зарплати Аква-Сервісу за цей період становить:

2,24млн.+ЄСВ 0,83млн. = 3,07

4,3 - 3,07 = 1,23 млн. грн.

  • Сток-Сервіс виплатив:

2,131+0,79=2,92 млн. грн

5,03 – 2,92 = 2,11 млн. грн.

  • Усього: 1,23+2,11=3,34млн за рік.

Два листи і два електронних запити від громадської організації залишаються поза увагою державного регулятора. Жодної відповіді в порушення Закону «Про звернення громадян» НКРЕКП не надає. З даного приводу доводиться звертатись до уповноваженого з прав людини.

Тільки після цього Нацкомісія надає відповідь (лист 4535/19.3/7-16 від 10.05.2016р.), але відповідь невтішну. Комісія не буде перевіряти підприємства «Еліпсу» незважаючи на наявність стовідсоткових доказів багатомільйонного шахрайства керівництва останнього. Причина залишається тією самою: НКРЕКП, нібито, може перевіряти вказані суб’єкти тільки раз на п’ять років, а не цей рік така перевірка незапланована.

Те що кожного місяця тисячі споживачів переплачують сотні тисяч гривень на вигадані витрати абсолютного не бентежить державного регулятора, покликаного законом захищати права споживачів житлово-комунальних послуг. Намагаючись підсолодити гірку пігулку фахівці Національної комісії підкреслили, що у випадку проведення перевірки отримана інформація буде врахована.

З того ж листа дізнаємося, що в «Аква-Сервіс» і «Сток-Сервіс» не вгамували свої апетити і так захмарними тарифами -  в 2015 році вони зверталися за черговим підвищенням. Та того разу Нацкомісія все ж відмовила, про що поспішила повідомити, певно, сподіваючись сформувати краще про себе враження.

Тим часом кримінальна справа також заходить у глухий кут – прокуратура змінює слідчого кілька разів, вилучає матеріали справи на ознайомлення і в кінцевому результаті після листопада 2015 років по провадженню занесеному до ЄРДР за № 12015200100001605 жодних дій. Томи справи подорожують кабінетами місцевої поліції поки зрештою їх ховають в глибокий сейф. Неофіційно один із слідчих говорить, що цю справу вирішити неможливо, мовляв скільки кримінальних проваджень не відкривали стосовно цих підприємств – жодного результату.

Іще одне звернення до Солом’янського відділення поліції міста Києва (адже НКРЕКП ухвалювало рішення саме на території підконтрольності цього управління) і відкривається іще одне провадження, та чи буде воно більш продуктивним ніж попереднє?

Варто відзначити, що бенефіціарним власником і директором всіх підприємств, які фігурували в розслідуванні згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб є одна людина – Армен Арамаісович Агаханян, сумарна заробітна плата якого в «Аква-Сервісі» і «Сток-Сервісі» тільки за останні 2 роки збільшилася втричі з 72 до 240 тисяч гривень на рік.

Армен Агаханян також добре відомий за своїми політичними зв’язками. Він був депутатом міської ради попереднього скликання як голова місцевої організації політичної партії «Сильна Україна» Сергія Тігіпко. На місцевих виборах 2015-го року Армен Арамаісович вже очолив список партії «УкрОП» і представляв політсилу «українських патріотів». Чи не пов’язані привілеї приватної структури і забудькуватість міської влади щодо боргів підприємця з тим, що власник водної монополії був одним з тих, хто приймав рішення «прощати» борг чи ні.

Підсумок

Завдяки привілеям і пасивності міської влади бюджет громади не отримав кругленьку суму. В той же час монополіст, який позиціонує  себе як збиткову компанію, з незрозумілих джерел купує елітне авто. І чи насправді всі кошти, які сплачують споживачі за воду йдуть на виробництво послуг – велике питання, адже розслідування показує: щось з тарифами не так.